Творчість моїх учнів

Літній вік людини

Гірко думати про роки,

Що пливуть, немов ріка.

Загубилась десь повага,

Шани старшим геть нема.

Кривда й зло в житті  панують

І стареньких не шкодують.

Зрозуміти всім пора:

Літній вік на всіх чека.

Чуйні, добрі та привітні

Діти радують батьків.

Доброчинні, милосердні -

Ми вчимося доброти.

Співчувать, допомогти,

Чи розраду вмить знайти.

Не забути, пригадати,

Вчасно руку їм подати…

Старість треба поважати.

Щиро мудрість їх сприймати.

Гідними людьми рости -

Пам’ятайте це завжди!

Мікрюкова Карина 9 клас

 2013 рік створення  

Ластівка

Чорная пташечка весну стрічає,

Хто із малечі її не впізнає?

Хату гніздечком своїм підмурує,

Діток малесеньких добре годує,

Та не дозволить погратися ними.

-         Хату нам спалить, - говорить дідусь,

Ховаючи посмішку собі у вус.

Фрукти в садочку солодкі такі,

Бо комахи нею знищено всі.

Ця помічниця-трудяга така,

Що садовода замінить вона.

Хочу я дуже, щоб знали усі:

Ластівки – друзі у нашім житті!

                                                                                        Час створення 2013рік

                                                                                       Володимир Полінчак

                                                                           Учень 7 класу

                                                                               Водянська СЗШ

Бабуся рідная моя

Сім’ю велику маю я –

Це тато й мама, й два брати.

А радощам нема кінця,

Коли приходить гостя ця.

Найкраща, ніжна, чарівна –

Бабуся рідная моя.

Немов те сонечко яскраве,

Пригріє всіх, зарадить всім.

Приїде в гості – і все сяє.

Своїм теплом обігріває

І внуків, маму і мене…

Ласкою нікого не мине!

Стає так радісно в душі,

І розумієш ти тоді,

Що найдорожче у житті –

Любить від щирої душі.

А це не кожному дається –

Нести любов у серці.

                                                                                                                                                              Час створення 2013 рік

                                                               Богдан Деркач

                                                              Учень 7 класу

                                                                  Водянська СЗШ

Газ -  як річ життя

Що зігріє нас наднині?

Що прислужиться людині?

Що спече? А зварить кашу?

Що так любить «радість нашу»?

Звісно,газ як помічник.

Він не завжди – рятівник.

Розчадиться, а згоріть –

Тут потрібна лише мить!

Не впізнать його ніяк.

Він на все завжди мастак.

Колір втратив – він невидний.

Спалахне від іскри враз.

Горе й сум в собі з’єднав,

«Будь уважним!» -  забажав.

Економить ліс він справно,

Світло теж не омина.

Це – важлива річ життя.

Кличе кожен ревно в хату,

Побут наший зігрівати,

Бо потрібен нам щодня.

Ось машина швидко мчить.

Газ – пальне - не треба лить.

Та щораз безпеку сіє

 Він трудязі-шахтарю.

Зброю має газ таку,

Що тривожно й гірнику.

Тож заліз до недр землі,

Править ціни чималі.

У довкіллі – бережи.

Подружись скоріше з ним,

Правилами не зважай –

Вивчи, друже, добре знай!

Мікрюкова Карина

Водянська сзш

9 клас

2013 рік

Горда Україна

Розвивається країна,

Процвітає і росте,

Щоб пишалась Батьківщина, -

Воїн неньку береже.

Серце гордість окриляє –

Героїв Україна вітає.

Захищають нас усіх,

Щоб лунав дитячий сміх.

Бережуть кордони краю

Сильні мужні вояки,

Щоб без страху грались в гаю

Наші донечки й сини.

Он у чистім небі знову,

Замість куль, летить той птах,

Що розкаже всім народам:

-       Оминув країну жах!

 Білецька Анастасія Миколаївна, 10 клас

2015 рік

Мої вірші

Зібралась школа у фойє

Нагода гарна у нас є.

Святиню-символ з-за грудей

«Кацо» Віталя дістає.

Сльоза скотилась мимоволі,

Спогорда усміхнулось серце,

У  руках замайоріло

Знамено наше українське.

Заклякли всі-тут написи палкі:

«Свій рідний край люби!»,

А «Україна-  понад все!» -

Як добре сказано про головне.

Це писано бійцями із АТО.

Вони боронять ріднокрай.

Їм не підказував ніхто.

Ти, друже, це запам’ятай!

Є тут «Макар», «Моряк» і «Сибіряк»,

«Змій», «Мариман» і «Яничар»,

І «Бик», і «Тьома», «Борода» -

А ось  Надвірна пише: «Ти – герой»

«Кацо» - земляк наш рідний –батько взводу –

На написи дав згоду.

Цей стяг у школу він приніс.

- Не треба вам про війни знати,

Обходить вас нехай війна,-

Ось линуть тихії слова

Про друзів – доля ж їх звела.

«Він сам ось тут – це їх привіт!»-

Так пише замполіт.

Як гріють серце ці слова.

Як гордість нас, присутніх, окриля.

До нас його сміються ордени:

Найперші рани зажили,

Хоч куля снайпера прошила,

А руки вкрили мозолі…

Хлопчина квітами вітає,

А він  ось-ось і заридає…

Дівча дарує оберіг,

Щоб душу й тіло він зберіг.

- Ми молимось  за вас  щоднини,

Синочки наші з України,

Чекаємо  на мир і ваше вороття

Аби продовжити у мирі майбуття!

Так хочеться усіх  обняти,

Найкращії слова сказати:

-Героям слава!

-Слава Україні!

В борні ці символи – єдині!